Люди АРЕПТ
Вікторія Устінова
Психолог-консультант АРЕПТ · викладачка й авторка · президентка АРЕПТ
У роботі для мене особливо важливі дві речі — чесність і тепло.
До мене не потрібно приходити вже зібраною людиною, яка точно знає, що з нею відбувається і як це правильно пояснити. Можна прийти втомленою, розгубленою, зі страхом, соромом, злістю або відчуттям, що ви давно живете не своє життя.
Ми поступово розбиратимемося разом — без засудження, тиску та спроб зробити вас «правильними».
Для клієнтів
Зі мною не потрібно складати іспит на «нормальність»
Люди рідко приходять до психолога з ідеально сформульованим запитом. Частіше вони приходять із клубком думок і відчуттів: «Я все розумію, але нічого не можу змінити», «Я знову ходжу по колу», «Чому те, що іншим дається легко, забирає в мене стільки сил?».
Цього достатньо, щоб почати.
Моя задача — не видати швидке пояснення і не переконати вас, що ви «дарма так думаєте». Ми разом відділяємо факти від припущень, помічаємо зв’язок між подіями, переконаннями, емоціями та діями, формуємо й перевіряємо гіпотези.
Шукаємо не винного, а механізм: що запустило проблему, що підтримує її зараз і де можливі реальні зміни.
У роботі я пряма, але бережна. Можу запропонувати структуру, але не забираю у вас авторство власного життя. Люблю ясність, глибокі розмови та чесні запитання. А коли це доречно, у нашій роботі є місце і для гумору — не над вашим болем, а поруч із ним.
Психологічна допомога
З якими запитами я працюю
Емоційні стани
Тривога, депресивні стани, емоційне виснаження, сором, провина, сильна самокритика та низька самооцінка.
Саморегуляція
Прокрастинація, перфекціонізм і труднощі з емоційною регуляцією.
Травма і втрата
Наслідки травматичного досвіду, симптоми, пов’язані з ПТСР або комплексним ПТСР, втрата та горювання.
Життєві зміни
Вікові й екзистенційні кризи, вимушене переселення, еміграція та складна адаптація.
Харчова поведінка
Труднощі, пов’язані з харчовою поведінкою, образом тіла, переконаннями та емоціями навколо їжі.
Стосунки
Складнощі у стосунках, індивідуальні запити та психологічна робота з парами.
Мій підхід
РЕПТ — не про заборону важких емоцій
Раціонально-емотивно-поведінкова терапія іноді звучить так, ніби людину навчатимуть бути постійно раціональною, не засмучуватися і правильно мислити. Для мене РЕПТ зовсім не про це.
Вона не вимагає перестати боятися, сумувати, злитися або розчаровуватися. Вона допомагає побачити, де до природного болю додається жорсткий вирок собі, іншим людям або життю: «цього не мало статися», «я цього не витримаю», «якщо я помиляюся — зі мною щось не так».
Ми не замінюємо одну «правильну» думку іншою. Ми досліджуємо переконання, перевіряємо їхню логіку, відповідність фактам і наслідки. Учимося залишатися на своєму боці без самообману: визнавати відповідальність, не перетворюючи її на самопокарання; приймати реальність, не називаючи несправедливість нормальною; діяти, навіть коли немає гарантії, що все вийде.
Як поєднуються різні підходи
РЕПТ залишається концептуальним ядром моєї роботи — способом бачити цілісну логіку проблеми та розуміти, які переконання, реакції й поведінкові стратегії її підтримують.
Я є консультанткою в образно-фокусованій когнітивно-поведінковій терапії та маю додаткову підготовку з травмофокусованої КПТ, EMDR-терапії травми, основ психіатрії й роботи з розладами харчової поведінки.
Це не означає, що на кожній зустрічі ми використовуватимемо все одразу. Спочатку важливо зрозуміти ситуацію, потреби, ресурси, механізми проблеми та межі безпеки. Кожна інтервенція повинна мати зрозумілу мету: на який механізм ми впливаємо, навіщо це робимо і як зрозуміємо, чи це справді допомагає.
Нейровідмінність
Психологічна підтримка дорослих із РДУГ і РАС
Особливе місце у моїй практиці займає робота з нейровідмінними дорослими, зокрема людьми з РДУГ і РАС.
Я сама маю нейровідмінність. Тому знаю з особистого досвіду, як це — перевантажуватися від звичайних речей, маскувати труднощі, постійно намагатися «зібратися» і звинувачувати себе в лінощах.
Однакова нейровідмінність не робить досвід двох людей однаковим, а особистий досвід не замінює професійної підготовки. Але для мене важливо не робити людину «зручнішою», а допомагати їй краще розуміти власну нервову систему, зменшувати виснаження та будувати життя, що більше відповідає її потребам.
Особистий і професійний контекст
Підтримка при онкологічному та паліативному досвіді
Окремо мені близька психологічна підтримка людей, які зіткнулися з онкологічним захворюванням або перебувають у паліативній ситуації, а також їхніх близьких.
Свого часу я сама пройшла через онкологічне захворювання і зараз перебуваю в ремісії. Я не вважаю, що однаковий діагноз робить наші досвіди однаковими. Але знаю зі свого життя, як діагноз може змінити відчуття тіла, часу, безпеки та майбутнього.
У цей період особливо важливо мати поруч людину, яка не знецінює, не вимагає «триматися» і не змушує мислити позитивно.
Особиста історія
Як РЕПТ стала моєю професійною мовою
Задовго до того, як я дізналася назву РЕПТ, у мене вже був особистий спосіб обходитися зі страхом. Коли я вперше професійно познайомилася з цим методом, то побачила цілісну систему там, де раніше були окремі інтуїції.
Прочитати повну історію
У дитинстві я вигадала для себе своєрідну хитрість: коли мені було страшно, я дозволяла собі подумки дійти до найгіршого — навіть до факту власної скінченності. Парадоксально, але коли я переставала тікати від цієї можливості, страх втрачав частину своєї влади.
Пізніше мені стала близькою стоїчна філософія — не як заклик нічого не відчувати, а як здатність розрізняти, на що я можу впливати, а що доведеться витримати й прийняти.
Коли я вперше професійно познайомилася з РЕПТ, це була, без перебільшення, любов із першого погляду. Я побачила ясну логіку, повагу до свободи людини, готовність сперечатися з догмами й не робити з болю культ.
Не все стало близьким одразу. З ідеєю безумовного прийняття себе, інших людей і світу мені довелося ще «пободатися». Як можна приймати себе, якщо помилилася? Як приймати іншу людину, якщо вона вчинила погано? Чи не означає прийняття пасивність і згоду?
З часом я зрозуміла: прийняття не скасовує оцінювання вчинків, відповідальності, меж і наслідків. Воно лише відмовляється зводити всю людину до одного вчинку, діагнозу, слабкості або провалу.
Це розуміння стало одним із головних орієнтирів і в моєму житті, і в роботі.
Для психологів, студентів і читачів
Освіта і постійний професійний розвиток
Я — магістр психології, консультантка в раціонально-емотивно- поведінковій терапії та образно-фокусованій когнітивно-поведінковій терапії.
Маю додаткову підготовку з:
- травмофокусованої когнітивно-поведінкової терапії;
- EMDR-терапії травми;
- основ психіатрії;
- роботи з розладами харчової поведінки.
Навчати не готових відповідей, а професійного мислення
Я продовжую навчатися й викладаю професійні курси для психологів. Викладання для мене — це постійна перевірка власного мислення. Недостатньо знати назву інтервенції. Потрібно розуміти, який механізм вона змінює, чому пропонується саме цій людині й як ми перевіримо, чи вона справді допомагає.
Професійний розвиток я бачу не як колекціонування сертифікатів, а як готовність уточнювати свої висновки, помічати межі компетентності та залишатися відповідальною перед людиною, яка довіряє тобі свою історію.
Президентка АРЕПТ
Професійна спільнота для тих, хто тримає простір інших
АРЕПТ виникла не тому, що Україні бракувало ще однієї красивої абревіатури. Бракувало спільноти.
Коли я познайомилася з РЕПТ, я побачила метод, навколо якого хотілося об’єднуватися, навчатися, сперечатися, досліджувати й рости. Але в Україні не було професійного простору, який міг би стати домом для такої спільноти. Тому ми вирішили створити його самі.
Психологи щодня тримають простір для чужих страхів, втрат, конфліктів і складних рішень. Але той, хто підтримує інших, також потребує місця, де не мусить удавати всезнання, безпомилковість і нескінченну витривалість.
Мені хочеться, щоб АРЕПТ була спільнотою з теплом, але без знецінення складності; з вимогливістю до якості, але без зверхності; з можливістю ставати професійнішими й ефективнішими, не відмовляючись від власного життя та права бути щасливими.
Моя роль як президентки АРЕПТ — допомагати цьому простору ставати стійкішим. Підтримувати культуру, у якій можна мислити, сумніватися, перевіряти себе, навчатися одне в одного й залишатися людьми.
Бо людині потрібна людина. Психологу — також.
Відчуття сумісності
Чи може вам підійти робота зі мною
Мій формат може бути вам близьким, якщо для вас важливо:
- не лише отримувати поради, а розуміти, як працює проблема;
- мати структуру, але зберігати право на власний темп і рішення;
- говорити прямо, не втрачаючи поваги й тепла;
- мати простір для запитань, сумнівів і незгоди;
- перевіряти звичні переконання, навіть якщо вони здаються очевидними;
- не воювати із собою за кожну «неправильну» емоцію;
- працювати без чарівних обіцянок і культу нескінченного самовдосконалення.